« Імплементація міжнародних договорів в Україні і гармонізація з ними національного законодавства деякі загальнотеоретичні аспекти | Система права України »
У римському праві «підприємництво» розглядалося як заняття
справа, діяльність, особливо комерційна. Під підприємцем розумівся
орендар, людина ведучий суспільне будівництво. В середні віки
поняття «підприємець» уживалося в декількох сенсах. Перш за все
до них відносили осіб, що займалися зовнішньою торгівлею. Один з перших прикладів
такого підприємництва дає Мазко Порожнисто, мандрівник, що стояв у
витоків розвитку торгівлі між Європою і Китаєм. Відправляючись в подорож
торговець (підприємець) підписував контракт з купцем (банком) на продаж
товарів. Хоча під час такої подорожі на долю підприємця припадали
різні фізичні і моральні випробування після його закінчення він був
вимушений 75% своєму прибутку віддавати купцеві(банку). До підприємців також
відносили організаторів парадів, балаганів і уявлень. Крім того, це
поняття використовувалося стосовно керівників великих
виробничих і будівельних проектів. Розділ такого проекту нічим ні
ризикував - він всього лише керував всіма роботами по його організації
використовуючи надані йому фінансові, матеріальні і торгові ресурси.
Поняття «Підприємницького ризику» отримує свій розвиток в 17
столітті, коли підприємцем стали називати людину, що уклала з
державою контракт на виконання робіт або на постачання визначеної
продукції. Оскільки вартість контракту була раніше обумовлена, розміри
прибутків або збитків визначала удачливість самих підприємців. У
економічній літературі поняття «підприємець» вперше з’явилося в
Загальному словнику комерції виданому в Парижі в 1723г., де під ним
розумівся людина, що бере на себе «зобов′язання по виробництву або
будівництву об’єкту».
Як науковий термін поняття «підприємець» з’явилося в
роботах відомого англійського економіста почала 18 століття Річарда
Pages: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Tags: виробництво, діяльність, підприємець, підприємництво, підприємство, суспільство, товар