« Цивільне право України - частина 5 |
Цивільне право України - частина 3 »
71 ГК). На ряд вимог терміни позовної давності не розповсюджуються, наприклад, вимоги державних організацій про повернення державного майна з незаконного володіння, вимоги вкладників про видачу внесків, внесених до Ощадбанку.
Цивільне законодавство встановлює два види термінів позовної давності: загальні і скорочені.
Загальні терміни позовної давності як для фізичних, так і для юридичних осіб складають З року.
Для окремих видів вимог встановлюються скорочені терміни позовної давності - 6 місяців. Такий термін діє для позовів: про стягнення неустойки (штрафу, пені); про недоліки проданих речей (ст. 237 ГК); витікаючих з постачання неякісної і не комплектної продукції (ст. 249 ГК); про недоліки виконаної роботи (ст. 343, ст. 350 ГК).
Скорочений термін позовної давності в один рік встановлюється відносно вимог про спростування тих, що порочать честь, гідність або ділову репутацію відомостей, не відповідних дійсності (ст. 7 ГК). Для позовів по перевезеннях встановлений термін в два місяці (ст. 366 ГК).
Перебіг терміну позовної давності починається з дня виникнення права на позов, тобто з дня, коли особа дізналася або повинно було дізнатися про порушення свого права (ст. 76 ГК).
Терміни позовної давності можуть припинятися, уриватися і відновлюватися. Припинення термінів позовної давності можливе за наступними обставинами:
якщо пред’явленню позову перешкоджала надзвичайна і непредотвратімоє за даних умов подія (непереборна сила - стихійне лихо, військові дії і т.п.);
якщо законодавством встановлено відстрочення виконання зобов′язань (мораторій);
якщо позивач або відповідач знаходяться у складі Озброєних Сил України, переведених на військове положення (ст. 78 ГК).
Перебіг терміну позовної давності уривається пред’явленням позову в установленому порядку або визнанням довга.
Pages: 1 2 3 4 5 6 7
Tags:
відношення,
давність,
норма,
операція,
особа,
правовідношення,
термін
Схожі записи
- Адміністративне право України як галузь права (01.03.2009)
...
Інакше кажучи, адміністративне право - це управлінське право, яке відрізняється від інших галузей права специфікою предмету, методу регулювання і структурними особливостями (системою розміщення нормативного матеріалу).
Предмет адміністративного права складає широкий комплекс суспільних відносин, що виникають в процесі реалізації функцій державного управління, у зв'язку із здійсненням широкої і різноманітної виконавчої і розпорядливої діяльності.
...
- Спадкове право (08.04.2009)
...
Смерть припиняє лише ті відносини, які обумовлювалися особистими якостями померлого. Це стосується, перш за все, особистих немайнових прав і обов'язків. Їх, як правило, не можна відокремити від конкретної особи і передати комусь іншому.
Прикладом можуть служити обов'язки громадянина за трудовим договором, автора - за видавничим і сценарним договорами, обов'язком аліментного характеру, по відшкодуванню ...
- Систематизація адміністративного права (13.03.2009)
... Одночасно припиняється дія багатьох норм, які піддавалися кодифікуванню. Кодифікування завжди відрізняється офіційним характером, здійснюється державними органами, що мають відповідну компетенцію.
На відміну від норм деяких галузей права норми адміністративного права неможливо з об'єктивних причин об'єднати в один або навіть в декілька комплексних (що кодифікують) нормативних актів. Адміністративне право, що діє, як вже ...
- Реформування відносин власності в Україні (10.04.2009)
...
5. Поняття власності в Україні.
6. Висновок.
1. Вступ.
...
- Адміністративна відповідальність (27.02.2009)
...
1. Адміністративне правопорушення (провина) - протиправна, винна (умисне або необережне) дія або бездіяльність, що робить замах на державний або громадський порядок, державну або колективну власність, має рацію і свободи громадян, встановлений порядок управління, за які законодавством передбачена адміністративна відповідальність.
Адміністративна провина як вид правопорушення відрізняється від злочину ...