« Цивільне право як галузь права Україна | Громадянство України »
суб’єктові, що не є стороною у справі, участь третіх осіб дозволяє
об’єднати в одній справі всі докази, сприяє економії
процесу, запобігає винесенню судом суперечливих рішень.
Треті особи - передбачувані суб’єкти матеріальних
правовідносин, взаємозв′язаних із спірним правовідношенням, що є
предметом судового розгляду, вступаючі або привернуті в
процес, що почався між первинними сторонами, з метою захисту своїх
суб’єктивних прав або інтересів[2], що охороняються законом.
Треті особи, що заявляють самостійні вимоги на предмет
спора, можуть вступити в справу до ухвали судового рішення.
Ознаками третіх осіб даного вигляду є те, що вони:
а) вступають в процес, що вже почався;
б) втручаються у вже виниклу суперечку між сторонами;
в) їх інтереси суперечать, як правило, інтересам обох сторін;
г) заявляють самостійні вимоги на предмет суперечки;
д) відстоюють в процесі свої інтереси, а значить їх юридична
зацікавленість носить особистий характер;
е) вступають в справу, пред’явивши позов до однієї або до обох сторін[3].
У юридичній літературі і в судовій практиці остання особливість
іноді викликає заперечення, хоча вона прямо закріплена в тій, що коментується
статті. Іноді стверджують, що позов третьої особи не може бути пред’явлений
до однієї сторони, оскільки вимога третьої особи завжди суперечить
інтересам обох сторін. Представляється, що правило даної статті цілком
обгрунтовано. Так, у разі пред’явлення позову про витребування речі, позов
третьою особою пред’являється тільки до відповідача, тобто до тієї із сторін, у
якою знаходиться спірна річ. Позов же про визнання права пред’являється до
тій стороні, яка стверджує, що спірне право належить їй. Якщо
при розгляді позову про присудження неясно, кому належить річ
тобто присудженню повинне передувати визнання має рацію, то позов третім
обличчям повинен пред’являтися до обох сторін.
Pages: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Tags: вимога, особа, позов, процес, спор, справа, сторона