Реферати з Права

нормативними актами в її виконання. Так само поширений термін
державне право. Державне право в кожній країні є
основною, головною галуззю національної системи має рацію. Як і всяка інша
галузь права, воно є сукупністю юридичних норм
що виражають волю або правлячих політичних еліт, або визначених
соціальних груп суспільства. Конституційне право закріплює основні
принципи про народний суверенітет, верховенство парламенту, рівності всіх
перед законом, пануванні має рацію і т.д. Конституційне право закріплює
також механізми політичної влади, її організацію і форми здійснення.
При цьому головною ідеєю, покладеною в основу організації влади, є
принцип розділення властей. Конституційне право є основна галузь
права країни, що є сукупністю юридичних норм
що закріплюють економічну основу суспільства, форму правління і форму
державного пристрою, що визначають організацію, компетенцію і
порядок діяльності найвищих і місцевих органів державної влади і
управління, має рацію і обов′язки громадян і підданих, виборче право і
виборчу систему. Призначення: конституційне право закріплює
державно-територіальну організацію влади, максимально
відповідну конкретним історичним умовам розвитку даної країни
визначає основи інших її галузей - адміністративного, фінансового
кримінального, цивільного і т.д. Підрозділ конституційного права на
окремі інститути визначає систему курсу державного права.

Предмет Конституційного права України, метод правового регулювання.
Предметом його правового регулювання є найважливіші суспільні
відносини. Конституційне право України має свій предмет правового
регулювання - це відносини, які складаються у всіх сферах
життєдіяльності суспільства: політичною, економічною, соціальною
духовною. Воно регулює базові відносини в цих сферах. Констітуционно-

Конституційне право - Конституційне право України як галузь права →

твори оплачуються по ставках за один рядок. Окремі твори -
розповідь, епіграма, вірш до 30 рядків - оплачуються акордно, то
є за твір в цілому.
Ставки авторської винагороди за видання творів літератури, науки і
мистецтва диференційовані залежно від виду твору (художня
проза, одноактна п’єса, літературно-критичні, літературознавства роботи
науково-популярна, учбова література і так далі).
При виданні твору літератури, науки і мистецтва автор отримує 100%
авторської винагороди. Кожне подальше видання зазвичай оплачується в
зменшеному розмірі: друге і третє видання літературно-художнього
твір - у розмірі 60% від першого видання; четверте - 40%; п’яте - 30%
і так далі.
При виданні переробленого автором твору авторська винагорода
виплачується в наступному порядку: новий матеріал оплачується, як перше
видання - 100%, раніше опублікований матеріал - в процентному численні з
обліком порядкового номера видання.
Відпадання державної монополії у видавничій справі привело до втрати
обов′язкової сили типових авторських договорів і що передубачалися раніше
став авторської винагороди. Проте багато видавництв орієнтуються на
колишні принципи числення авторської винагороди, одночасно доповнюючи
їх сучасними (наприклад, можливістю отримання автором частини доходу
отриманого видавництвом від розповсюдження тиражу його твору).
Аналогічним в принципі чином будується розрахунок авторської винагороди за
публічного виконання драматичних, музично-драматичних, музичних і
інших творів. Одні ставки застосовуються при оплаті публічного
твору, створеного за замовленням видовищного підприємства, інші -
публічного виконання вже опублікованих творів.
За твір, виконаний за замовленням, або за право першої постановки
неопублікованого твору авторові виплачується одноразове
винагорода. Крім того, видовищне підприємство, публічно виконуюче
твір, виплачує авторові винагороду у вигляді певного відсотка
від суми валового збору, що поступив від продажу квитків. Публічне

Авторське право - Авторське право і Інтелектуальна власність →

ЖСЬК, стає одночасно головною підставою для надання в
користування певного майнового об’єкту, що залишається кооперативною
власністю. Особі, прийнятій в члени ЖК (ЖСЬК) за рішенням членів загального
збори, надається квартира, причому рішення загальних зборів
набуває юридичної сили лише після затвердження відповідним органом
місцевої адміністрації і видачі ордера. Громадянин має право звернутися до суду з
позовом про захист порушеного або оспорюваного права на користування житловим
приміщенням, зокрема, при відмові у видачі ордера на житлове приміщення, за
яке не виплачений пайовий внесок, а також при відміні рішення загального
збори про прийом його в члени ЖК (ЖСЬК).
До виплати пайового внеску пайовик володіє наступними правами: проживати
з своєю сім’єю в наданій йому квартирі в будинку кооперативу;
добровільно вибути з ЖСЬК; в установленому порядку передати пай будь-якому
що постійно проживає спільно з ним повнолітньому членові сім’ї;
отримати квартиру, що звільнилася, в будинку того ж кооперативу у випадку
нуждаємості в поліпшенні житлових умов; провести обмін займаного
житлового приміщення на інше житлове приміщення, зокрема в будинку
державного або суспільного житлового фонду, або на житловий будинок
що належить громадянинові на праві власності. Членові ЖСЬК належить лише
право володіння, користування і обмеженого розпорядження наданим
йому приміщенням. В той же час пайовик зобов′язаний виконувати вимоги статуту
кооперативу і існуючі правила користування житловими приміщеннями.
У міру виплати ними своїх пайових внесків (які за загальним правилом
вносяться не повністю у момент створення кооперативу, а в розстрочку) пайовики
стають власниками житлових приміщень, оскільки кооператив втрачає на них
всякі майнові права. Після виплати пайових внесків членами
кооперативу, останній за рішенням загальних зборів своїх членів може

Цивільне право і процес - Право власності громадян на житлі на Україні →

У її склад входять по одному представникові від кожної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, Верховного Суду, Мінюсту, Союзу адвокатів. Організаційні форми діяльності адвокатури.
Обличчя, кіт отримало свідоцтво про право займатися адвокатською діяльністю, має право практикувати індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро або об’єднуватися з іншими адвокатами в колегії, фірми, контори і інші адвокатські об’єднання, кіт діють в соотв із Законом про адвокатуру і своїми статутами.
Діяльність адвокатських об’єднань грунтується на принципах добровільності, самоврядування, колегіальності і гласності. Вони реєструються в Мінюсті, після чого повідомляють місцеві органи влади про свою реєстрацію, а адвокати - про отримання свідоцтва.
Адвокати України виконують згідно із законом такі функції: дають консультації і роз’яснення з юр питань, усні і письмові довідки відносно зак-ва; складають заяви, скарги і інші документи правового характеру; свідчать копії документів в справах, кіт вони ведуть; осущ представництво в суді, інших гос органах; надають юр допомогу підприємствам, установам, організаціям; осущ правове забезпечення підприємницької і зовнішньоекономічної діяльності громадян і юр осіб; виконують свої обов′язки, передбачені кримінально-процесуальним зак-вом, під час дізнання і попереднього слідства.
Професійні і соц права адвоката, його обов′язки. До проф прав адвоката Закон відносить: представництво, захист має рацію і законних інтересів громадян і юр осіб по їх поручительству у всіх органах, установах, організаціях; збір відомостей про факти, кіт можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення.

Адміністративне право - Адвокатура України Частина 1 →

тільки вже укладена операція.
У випадках, коли сторони ще тільки ведуть переговори, і при цьому допустили
порушення закону, питання про юридичне значення їх дій вирішується з
обліком правив, що регламентують порядок укладення оборудок. Тут може йти
мова про визнання операції що не відбулася, компенсації збитків і т.п., але не про
визнанні операції недійсної. Разом з тим необхідно мати на увазі
що для визнання операції недійсної не потрібний, щоб вона була вже
виконаною. Факт виконання або невиконання укладеної операції має
значення для визначення наслідків визнання її недійсною, але не
для самого визнання її недійсної. Це витікає із статті 59 ГК
яка встановлює, що операція визнана недійсною, вважається
такий з моменту її здійснення.
При цьому якщо із змісту операції виходить, що вона може бути припинена
лише на майбутнє, дія операції визнається недійсною і припиняється
на майбутнє.
Операція за своїм змістом може знаходитися в різному співвідношенні з
вимогами закону, одні з її умов можуть суперечити цим
вимогам, інші -нет. Бувають також операції порочні в цілому, наприклад
операція, здійснена особою, визнаною у встановленому законом порядку
недієздатним.
Згідно ет.60 ГК недійсність частини операції не спричиняє за собою
недійсності інших її частин, якщо можна припустити, що операція
була б здійснена і без включення недійсної її частини. Наприклад, в
договорі куплі-продаже удома предмет договору був оцінений в доларах США
(умовних одиницях - “у.е.”). Така умова недійсна, оскільки в
відповідності із ст. 169 ГК грошові зобов′язання повинні бути виражені і
підлягають оплаті в національній валюті. Проте, оскільки сам договір куплі-
продажу закону не суперечить, та угода про оцінку, удома, як одна з
частин операції, є -недействительным, а операція в цілому, без цієї частини
зберігає свою силу.

41. Поняття і види недійсних операцій.

Цивільне право і процес - Цивільне право України - частина 2 →

законними власниками житлових приміщень є особи, що проживають по
договору житлового найму, піднайму, а також громадяни, що вселилися в житлове
приміщення як тимчасові мешканці.
Члени сім’ї власника житлового приміщення, що проживають спільно з ним
має право володіти житловим приміщенням нарівні з власником, якщо при їх
вселенні не було обумовлено інше. Причому право володіння житловим приміщенням
зберігається за членами сім’ї власника і у разі припинення сімейних
відносин з ним. В цьому випадку, колишні члени сім’ї власника стають
наймачами житлового приміщення і з ними повинен бути поміщений договір найму
житлового приміщення, який може бути розірваний тільки на передбачених в
законі підставах.
Право користування власника житловим приміщенням полягає в
експлуатації житлового приміщення в цілях задоволення власником своїх
житлово-побутових потреб. Користування житловими приміщеннями носить строго
цільовий характер - для постійного мешкання. Обмеження має рацію
користування, а значить, і обмеження права власності, можливо тільки в
відповідності з чинним законодавством.
Право розпорядження, як вже мовилося, означає право власника
визначити правове положення житлового приміщення, тобто свободу його
відчуження і свободу його передачі в користування іншим особам за допомогою
договори найму або оренди. Власник може розпоряджатися таким, що належить
йому житлом через наступні цивільно-правові операції: купівлю-продаж, міну
дарування, обмін, складання заповіту.
При цьому приватна власність на нерухомість або її частину в житловій
сфері не обмежується по кількості, розмірам і вартості.
Об’єктом приватної власності громадян в житловій сфері можуть бути:
індивідуальні житлові будинки, приватизовані, придбані квартири і
удома, квартири в будинках житлових і житлово-будівельних кооперативів з

Цивільне право і процес - Право власності громадян на житлі на Україні →